![]() |
![]() |
||
Што новоє? |
|||
|
«Карпаторусскiй
Сборникъ». З любовю и зо знатьом дїла - пермняк Геннадій
Лукіных в нашуй бібліотеке.
ЗАБИВСТВО
«РУСЬСКОЇ ПРЕМІЇ» - пруйшло практично незамерькованим. Трагедія. Віктор
Топоров.
Модерна
руська сатира. Уд Салтыкова... уд Владимира Николаєвіча... з Пудкарпатськуй
Руси.
РУСИНСЬКЫЙ РЕНЕСАНС.
Антологія русинської поэзії другой половкы ХХ сторочя. Будапешт, 2008. I том. 44 автора. "Світлуй памняті професора Иштвана Удварі". Удкриваймо антологію у нашуй бібліотеке публикаціями Русинув Хорватії.
20.03.2009.
Будапешт. Межинародну конференцію «Опыт и проблемы націоналного
самоопредїленя
русинув» сяточно вудкрив Андрій Андрійович
Броди, сын Премьєр-міністра
первого правітелства автономной Подкарпатськой Руси !
Русинське
сято: "Антологія днишньої русинської
лїтературы" пуд редакциёв Ивана Петровція.В книгу
включены прозаичны твуры, верши, товмацтва Михайла
Чухрана, Павла
Чучки, Ивана Петровциія, Юрія Чорі, Романа
Пищальныка, Ивана Ситаря, Михайла Кеміня, Маріяны Нейметі, Михайла
Беленя, ай также народны фіглї и пословицї.
Вильям Шекспiр: Русинам - быти! Микола Гоголь: Панове украйинце! Я зобрав вас днеська дiла того, обы вам вповiсти дуже никiвенашну дiла вас новину: РУСИНЫ - СУТЬ! Юбілей!? - вадь подробностї історії Карпатської
Украйини, о якых так бись хотїло забути - Августин
Волошин и фашисти...
"Подкарпатська
Русь & Чехословакія" - О трагедії из гумором у фельєтону
"політичного русина" Василя Руснака в нашуй бібліотеке.
"Тайны
Тамары Керчї" - Спеціалноє росслїдуваня
Dr.Kapraly Mihaly.
Лавреат
Руської премії 2008 Иван Петровцій пропущен з НСПУ (Нацсполок
писатілюв Украйины) за свую активну гражданську
русинську позіцію...
Лавреаты премії 2008 в Ужгородї на Сятого
Николая. Торжествені
подробностї.
Лавреат Руської премії 2008 Иван
Петровцій доведен СБУ - КГБ на выслех у Залу Славы... уєнно з Солженїциным,
Бродськым, Бродієм, Фенцикем, Ромжов.
Петр
Продан. Вубраноє. Пудкарпатська Русь, "вакаровцы" а
йіх эпоха в нашуй бібліотеке.
Пророк пуйшов гет... А.И.Солженїцин
о фанатычном преслїдованю руського
языка на Украйинї.
Tрагедiя? Фaрсa? Украйина поновила
полiтичный „Процес в Мараморошськуй Сиготi“ -
Року 1913 уж було 94 русiнув
вуд 17 до 64 рокув звинувачено у провбi прикапчати часть Мадярськуй коруни
к Росії (!). Статя Ивана Попа.
Юбілант
80 Фелікс Кривін. Уж дуже старе а послідньоє iнтервю перед удїздом…
Москва.
Централный Дум Літераторув. Традичне роздїлёваня премій
и слонув. Лавреаты - подобноименникы у
чолї из Чінґізом Айтматовом.
Особы
Пудкарпатської Руси - роботи Валєрія Разгулова в нашуй бібліотеке.
Форуми и преса
о нашуй "Руськуй премії" а єї лавреатех - без компромису.
Руська премія 2007 традично
ся придїлена на Сятого Николая в Ужгороді.
2а межинародна русинська лінгвістична
конференція. 24-25 новембра 2007г. Ужгород. Кликаме ай Вас!
"Руська премія и Пудкарпатська
Русь" яко гость у русинів Молдавії на страницах новинки "Русин" №1.
2007г.
На восточному
фронті без перемін... вадь што ся
с нами трафило у ГЛАВЛІТ`у знамого украйинського
LitForum`у
Інтерпелація
депутата д-ра Лодґмана Міністрови
загранича д-ру Е. Бенешу “О дотычности
межи руськов золотов резервов и леґіонерами”
Та вудкы має гроші „Руська
премія”? - Днесь уже знаєме удповідь
на сесе звіданя: тайні „інвестиційні”
проєкты стороча
„Русь пуд Карпатами”. Ипен
так говорят по своёму тутешні Русины: пуд Карпатами, Пудкарпатя. "Русское
слово", 2-2007, Прага
"Готел ”ЦЕНТРАЛЬНАЯ” -
споминают А. Ґеґальчій и Ф. Кривин
"ПАЗИТИФ"
...Вубух
погорченя серед руськоязычной жидуськой общины восточной Нїмещины. "Зась
погромы! На Украинї не є прикурту.."
“Цїле правда,
же чешські леґіонеры десь, колись украли в Росії царськоє золото?” - Слїды. Факты. Тайна. ТВ НОВА
«Руська премія» в 2006-ум роцї придїлена знов у мїхови и волокови
на Сятого Николая (торжествені подробностї >>):
Конкурс о ваґонах и повный тайны Н.Г.
- довірник адмірала Колчака на догварянях о золотї з Чехословаками
Світославный Русин Андрійка Вархола (Andy
Warhol) и дале епатує статочну публику: буря у бляшанцї уд поливкы
Ford Моndeo старателя Руськой
премії пуд серпентинов над злославным Bodensee, циже "Руськоє
золото – се вам не фіґля!"
Калап долу перед Ф.Гонзаком,
шефом ЛІБРІ и первым Чехом, который ся так отворено вуповів
о ганьбливо премовчовануй в Европі сітуації из пудкарпатськыма
Русинами, слободу которых потупно вуміняли за вугнаня судетськых Нїмцюв
"Cтой", айбо не "Стуй, стріляву!",
ай стуй на 1681м. над морём
Вшиткі доґде єдного?! Нїт, не
вшиткі… - Інтервю
старателя фундації "Руська премія"А.В.Ґеґальчія новинцї"ПРАВОЗАЩИТA"
Колчаковськый слїд-золота на
72 млн. рублюв по курсу 1913 року
|
Унікатный документ |
||
| горі | |||||||||
|
Независима літературна «Руська премія» придїлят ся каждорочно
за літературні и публицістичні труды, появені у послїдні рокы и написані по руськы
вадь русинськы авторами, жиючыми и творячыми у віртуалнуй Пудкарпатськуй Руси. |
|||||||||
Лавреаты премії 2008 -
в Ужгородї на Сятого Николая - торжествені
подробностї >>>
|
|||||||||
Тамара Керча получила премию за перченые шутки-бобалькы, веселые песенки-спиванкы и сказки-казкы, написанные вкусным русинским языком-бесидой, за книги "Бобалькы из попрём" и "Было ци не было...", которые она не только сочинила и нам рассказала, но и нарисовала.
|
|||||||||
Міла Марышева достала м премію за чистосердечні сентіменталні жуночі поезії, написані на бизьувнум руськум языку, за книги "Опеклина" и "Звізда над урвищим"..
|
|||||||||
Антируська награда 2008
|
|||||||||
Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму дустав им спеціалну награду «Гаті у солонині» за многоручну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї и стараня по зменшуваню числа приїжжуючих сюда россійськых туристув. Особо знаменитые культурные перлы Министра последнего
года: |
|||||||||
| горі | |||||||||
Лавреаты
премії 2007
- торжествені подробностї >>>
|
|||||||||
Иван Поп достав
премію за ядерну публицістичну «образову ґалерію» бывателюв віртуалной
Пудкарпатськой Руси, за незломный боёвый дух, котрый му дозволив задумати
и створити історичну и політичну бомбу – «Энциклопедию Подкарпатской
Руси». |
|||||||||
|
|||||||||
![]() |
Лавреаты
премії 2006 - торжествені подробностї >>> |
||||||||
Фелікс Кривін
- дустав`им премію за то, же уд року 1955 по 1998
жив в Ужгородї и туй такоооє вучинив... а щи за ёго бесїды
из пустынёв Неґев, за сентіменты и споминкы о Пудкарпатськуй
Руси у повіданях, куртых діалоґах, стисканях и вершах. |
|||||||||
Василь Матола - дустав`им премію за вірность русинському языку и русинськуй утцюзнині, за книгу "Русиньска молитва", за "Русиньску загадку", за поезії и прозу послїдных рокув.
|
|||||||||
| горі | |||||||||
Лавреаты премії 2005 - торжествені
подробностї >>>
|
|||||||||
Владимир Бедзир дустав`им
премію за хімерну
гунцутську прозу перелома тысячолїтий: повістї "Буг ни фраїр", "Маэстро",
театралный роман "Дабл-ю авать Двойник", повіданя "Самурай", "Джин", "Робиме
Голівуд", "Свиня", "Херувимчикы". |
|
||||||||
Иван Петровцій дустав`им премію за шибанські коломыйкы и ліричні русинські піснї-співанкы: "Наші співанкы" (1996), "Наші и нинаші співанкы" (1999), "Битангіські співанкы. Русинськый ерос" (2001), "Послїднї співанкы"(2003).
|
Орація лавреата 2005 - відео |
||||||||
| горі | |||||||||
Основатилём премії є Межинародна фундація
«Руська премія”. Старатель фундації - Алєксандр Вікторович
Гегальчій. Родив ся в Ужгородї 1949-го року. Року 1966
вустудовав в Ужгородї середну школу. Учив ся у Московськум
авіаційнум технолоґічнум інстітутї и ёго постдіпломных
студіях, у постдіпломных студіях Московського інстітута
нафты и ґазу, у центрї К. Дуйсберґа у Монахіумі. Робив
у Перми, Москві, Кієві, Ужгородї, Келнї, Берлинї. Хворів
на театер, видїти го было на сценї театру и на плахтї
кіна. Быв депутатом. Днесь жиє збулша у Празї. |
|||||||||
А.Гегальчій: У недавнуй теперішности як совєтськый чоловік, и у добрум и у пудлїйшум смыслї того понятя, я рокы а рокы не удперав, а сїм-там и активно помагав пробам премовчати и змінити історію Пудкарпатськой Руси и єї корінных жителюв. Сяка моя и не лем моя позіція привела ид тому, же днесь туй трафили на границю занику русинськый и руськый языкы, не маюча пары култура невеликого унікатного сообщества в центрї Европы. Неважно, же Пудкарпатська Русь не существує юрідично, она пробыват у сердцях многых тысяч людий, юй ладно и в віртуалнум просторї всесвітной сїти. Кедь людство журит ся за ґрупкы заникаючых туленюв авадь бузькув, та дако мусит ся постарати и о сохраненя загроженой културы. Про мене настав час даяк ся розраховати из довгом. Напримір, зорґанізовавши Руську премію. Премія щи лем ся родила. Єї історія – у будучности. >>> |
![]() |
||||||||
| Форум [ ОВ ] Руська премія 16-12-05 12:30 ""Кулько гроший дустане лавреат?" - А. Ґеґальчій: На жаль... кусчок менше ги Нобелув...>>> |
|||||||||
| Віртуална Пудкарпатська Русь Лінкы на русинські, руські, украинські, словацькі, мадярські и америцькі
літературні и публицістичні сайты >>> |
|||||||||
|
|||||||||
Copyright © 2005 - 2009 Фундація "Руська
Премія". All Rights Reserved. premija-ru@volny.cz |
|||||||||