Руська премія Подкарпатська Русь
Эрб Пудкарпатскуй Руси, Руська премія
 
   
руськырусинськычеськы
 
     
       
 
Што новоє?
   
 
«Карпаторусскiй Сборникъ». З любовю и зо знатьом дїла - пермняк Геннадій Лукіных в нашуй бібліотеке.
ЗАБИВСТВО «РУСЬСКОЇ ПРЕМІЇ» - пруйшло практично незамерькованим. Трагедія. Віктор Топоров.
Модерна руська сатира. Уд Салтыкова... уд Владимира Николаєвіча... з Пудкарпатськуй Руси.
РУСИНСЬКЫЙ РЕНЕСАНС. Антологія русинської поэзії другой половкы ХХ сторочя. Будапешт, 2008. I том. 44 автора. "Світлуй памняті професора Иштвана Удварі". Удкриваймо антологію у нашуй бібліотеке публикаціями Русинув Хорватії.
20.03.2009. Будапешт. Межинародну конференцію «Опыт и проблемы націоналного самоопредїленя русинув» сяточно вудкрив Андрій Андрійович Броди, сын Премьєр-міністра первого правітелства автономной Подкарпатськой Руси !
Русинське сято: "Антологія днишньої русинської лїтературы" пуд редакциёв Ивана Петровція.В книгу включены прозаичны твуры, верши, товмацтва Михайла Чухрана, Павла Чучки, Ивана Петровциія, Юрія Чорі, Романа Пищальныка, Ивана Ситаря, Михайла Кеміня, Маріяны Нейметі, Михайла Беленя, ай также народны фіглї и пословицї.
Вильям Шекспiр: Русинам - быти!
Микола Гоголь: Панове украйинце! Я зобрав вас днеська дiла того, обы вам вповiсти дуже никiвенашну дiла вас новину: РУСИНЫ - СУТЬ!
Юбілей!? - вадь подробностї історії Карпатської Украйини, о якых так бись хотїло забути - Августин Волошин и фашисти...
"Подкарпатська Русь & Чехословакія" - О трагедії из гумором у фельєтону "політичного русина" Василя Руснака в нашуй бібліотеке.
"Тайны Тамары Керчї" - Спеціалноє росслїдуваня Dr.Kapraly Mihaly.
Лавреат Руської премії 2008 Иван Петровцій пропущен з НСПУ (Нацсполок писатілюв Украйины) за свую активну гражданську русинську позіцію...
Лавреаты премії 2008 в Ужгородї на Сятого Николая. Торжествені подробностї.
Лавреат Руської премії 2008 Иван Петровцій доведен СБУ - КГБ на выслех у Залу Славы... уєнно з Солженїциным, Бродськым, Бродієм, Фенцикем, Ромжов.
Петр Продан. Вубраноє. Пудкарпатська Русь, "вакаровцы" а йіх эпоха в нашуй бібліотеке.
Пророк пуйшов гет... А.И.Солженїцин о фанатычном преслїдованю руського языка на Украйинї.
Tрагедiя? Фaрсa? Украйина поновила полiтичный „Процес в Мараморошськуй Сиготi“ - Року 1913 уж було 94 русiнув вуд 17 до 64 рокув звинувачено у провбi прикапчати часть Мадярськуй коруни к Росії (!). Статя Ивана Попа.
Юбілант 80 Фелікс Кривін. Уж дуже старе а послідньоє iнтервю перед удїздом…
Москва. Централный Дум Літераторув. Традичне роздїлёваня премій и слонув. Лавреаты - подобноименникы у чолї из Чінґізом Айтматовом.
Особы Пудкарпатської Руси - роботи Валєрія Разгулова в нашуй бібліотеке.
Форуми и преса о нашуй "Руськуй премії" а єї лавреатех - без компромису.
Руська премія 2007 традично ся придїлена на Сятого Николая в Ужгороді.
2а межинародна русинська лінгвістична конференція. 24-25 новембра 2007г. Ужгород. Кликаме ай Вас!
"Руська премія и Пудкарпатська Русь" яко гость у русинів Молдавії на страницах новинки "Русин" №1. 2007г.
На восточному фронті без перемін... вадь што ся с нами трафило у ГЛАВЛІТ`у знамого украйинського LitForum`у
Інтерпелація депутата д-ра Лодґмана Міністрови загранича д-ру Е. Бенешу “О дотычности межи руськов золотов резервов и леґіонерами”
Та вудкы має гроші „Руська премія”? - Днесь уже знаєме удповідь на сесе звіданя: тайні „інвестиційні” проєкты стороча
„Русь пуд Карпатами”. Ипен так говорят по своёму тутешні Русины: пуд Карпатами, Пудкарпатя. "Русское слово", 2-2007, Прага
"Готел ”ЦЕНТРАЛЬНАЯ” - споминают А. Ґеґальчій и Ф. Кривин
"ПАЗИТИФ" ...Вубух погорченя серед руськоязычной жидуськой общины восточной Нїмещины. "Зась погромы! На Украинї не є прикурту.."
«Руська премія» в 2006-ум роцї придїлена знов у мїхови и волокови на Сятого Николая (торжествені подробностї >>):
Конкурс о ваґонах и повный тайны Н.Г. - довірник адмірала Колчака на догварянях о золотї з Чехословаками
Світославный Русин Андрійка Вархола (Andy Warhol) и дале епатує статочну публику: буря у бляшанцї уд поливкы
Ford Моndeo старателя Руськой премії пуд серпентинов над злославным Bodensee, циже "Руськоє золото – се вам не фіґля!"
Калап долу перед Ф.Гонзаком, шефом ЛІБРІ и первым Чехом, который ся так отворено вуповів о ганьбливо премовчовануй в Европі сітуації из пудкарпатськыма Русинами, слободу которых потупно вуміняли за вугнаня судетськых Нїмцюв
"Cтой", айбо не "Стуй, стріляву!", ай стуй на 1681м. над морём
Вшиткі доґде єдного?! Нїт, не вшиткі… - Інтервю старателя фундації "Руська премія"А.В.Ґеґальчія новинцї"ПРАВОЗАЩИТA"
Колчаковськый слїд-золота на 72 млн. рублюв по курсу 1913 року

Карпаторусскiй
Сборникъ
Геннадий Лукиных

РУСИНСЬКЫЙ
РЕНЕСАНС

Русинськый ренесанс. Антологія

Умілець и
попічитиль

Умілець Андрій Броди и Старатиль Русскої премії А.В.Гегальчій

Унікатный документ
на нашум форуме
СЛУЖБА
БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
ПОВІСТКА
про виклик
для допиту
Кому:
Петровцій
Іван Юрійович

Пророк пуйшов гет А.И.Солженицїн Русьска премія Покарпатська Русь

Биткы на форумех
Руська премія. Битка

 
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
       
 
Настановкы о премії
горі  
 
Независима літературна «Руська премія» придїлят ся каждорочно за літературні и публицістичні труды, появені у послїдні рокы и написані по руськы вадь русинськы авторами, жиючыми и творячыми у віртуалнуй Пудкарпатськуй Руси.
   
 
Любили бы сьме чути и Ваші желаня >>>
   
     
 
Лавреаты премії 2008 - в Ужгородї на Сятого Николая - торжествені подробностї >>>
 
 

Тамара Керча получила премию за перченые шутки-бобалькы, веселые песенки-спиванкы и сказки-казкы, написанные вкусным русинским языком-бесидой, за книги "Бобалькы из попрём" и "Было ци не было...", которые она не только сочинила и нам рассказала, но и нарисовала.

Кидь держава не йде до народа, народ йде до другої державы.

Депутат собі рад.

Давуть - бери, не давуть - пудмасти.

Екзістуву - значит жіву.

Чий хлїб їш, того и правду ріж.

Ко быв ого, тот став ого-го.

Печатаву долары США, Канады, Австралії и Украйины.>>>

Патріотична
Упю собі, упю квасної водицї,
Такої не мавуть ани в Америцї!
Ой вы синї горы, Карпатськый муй краю,
Такої красоты неє ани в раю!

Послїдна співанка
Была я дївочка - перша удданиця!
А тепирь ми кажуть, же-м стара пяниця!

Бігала-м ид хлопцюм ци в хащу, ци в поле,
Дниська ледвы дрындам, бо ня всягды коле.

Ой любила-м хлопцю, а тепирька щи май!
Поцюлуву Митра, лем го, Йванку, тримай!. >>>

Тамара Керча. Русская премия 2008
 
 

Міла Марышева достала м премію за чистосердечні сентіменталні жуночі поезії, написані на бизьувнум руськум языку, за книги "Опеклина" и "Звізда над урвищим"..

Словка не скаже в простотї...
Из бисїди

Сентіменталні верше,
Неіроничні шорики,
-Кого вы мужете спасти
У час іронії немилосердной?

Простоє слово... Як вода,
Як неба край за краєм лісу...
И тулько капка лем єнна,
Оби м устати и воскреснути!

Скала над стежков лісовов!
Будь тихо. Не торкни. Як близько!
Тіня іронії твоєї
Над хмаркою душі небесной!>>>

Бог с тобой, любимый! Бог с тобой!
Я тебя и вправду забываю
И уже не жду твоих звонков.
На монетках больше не гадаю.
Только иногда, лишь иногда
Ранней предрассветною зарёю
И пору возвращения из сна
Жалко, жалобно, как баба, вою.
Как простая баба, под распев
Слов тоскливых, как стенанья зверя,
Возвращаясь в явь моих потерь:
Что же ты со мной, любимый, сделал?
Не провожай меня, любимый.
Мой поезд. Мой туннель. Мой путь.
Не провожай меня, любимый,
Мне страшно на тебя взглянуть.
Я вижу свет - в конце туннеля.
Не вижу света - впереди.
И, оглянувшись, каменею,
Как та, что Бог не смог спасти. >>>

Міла Марышева. Русская премия 2008
 
 
Антируська награда 2008
 
 

Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму дустав им спеціалну награду «Гаті у солонині» за многоручну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї и стараня по зменшуваню числа приїжжуючих сюда россійськых туристув.

Особо знаменитые культурные перлы Министра последнего года:
- запрет трансляции русских телеканалов по кабельному телевидению и подготовку глушения вредных радиопередач в память о лучших годах холодной войны...
- провозглашение украинских певцов, поющих по-русски, лакеями, а певцов, поющих на кембриджском английском, героями...
- присвоение русскому языку специального термина Министра культуры - "собача мова" и введение этого выражения в норму державного украинского языка.
Есть некоторые основания предполагать, что вскоре Министром будет запрещено публиковать и читать в оригинале произведения Т.Г.Шевченко, по-лакейски написаные великим Кобзарем на собачей мове.

Русофоб Віктор Вовкун

Награда
"Гаті в солонинї" -
до колекції
осадського шатя
пана Міністра

 
    горі  
 
Лавреаты премії 2007 - торжествені подробностї >>>
 
 

Иван Поп достав премію за ядерну публицістичну «образову ґалерію» бывателюв віртуалной Пудкарпатськой Руси, за незломный боёвый дух, котрый му дозволив задумати и створити історичну и політичну бомбу – «Энциклопедию Подкарпатской Руси».
И.Поп - наш первый «prisrefusee», уд премії ся удказав: «Я кабінетный научник и не потребую быти всягде рекламованый...» Мы, вшакже, вузнали, же така оцїна самого себе из реалностёв ся не злажує, ани не удвітує ёго подїлови на майновшуй русинськуй історії и літературї Пудкарпатськой Руси. Иван Иванович – завзятый и ущипливый політичный борець, вузброєный острым, яко брытва руськым языком, у чум полегкы пересвідчит ся каждый, кедь лем прочитат истворені ним курті начеркы портретув:
«...Дісціплинованый и правовірный доцент-марксіста у минуту конаня комуністичного режіма раз-нараз оберне ся на проводного украинського націоналісту...»

Иван Поп.Руська премія 2007

 
 


Иван Ситар – достав премію за сокотливоє, но и смілоє покушеня ся пересадити поезію Серґея Єсенина на родну землю Пудкарпатськой Руси. Десь-колись Ивана Дмитровича пуддюґли: «Што лем фурт бубнуєш за своє русинство? Ануж, ци погадав бы-сь собі, же-сь годен потовмачити Єсенина по русинськы?» Сесе засягло до живого, и вун имив ся до верша «Ты жива ль ещё, моя старушка?» и потовмачив «Ци живі’сьте, мої любі мамко?» Як и руськый поет, Иван Ситарь вручат верш селянцї Аннї Василёвнї – своюй матери, што чекат сына вернути ся домую...

Не жалею, не зову, не плачу

Не бануву, не реву, не кличу,
Вік мине, як з яблонь білий дым.
Старость зогне д' земли мої плечі,
Нигда вже не буду молодым.

Вже не так ми легко є на сирцю.
Осінь го кинула холодком,
И в краї березового ситцю
Не кортить ня бігти босяком.

Дух вандровань, ты ми вже не милый,
Не розкриваш ты половінь уст.
Де ся діли молодость і сила,
Блиск очей і повінь добрых чуств.

І все менше в мене забаганок,
Ци я жив? Ци то лиш были сны?
Так гібим в яри десь понад рано
На ружовому пробіг кони.

Листя мідь упасти мусить з клена,
Кто ся родив - тот дочекать смерти,
Будь навхтема ты благословенно,
Што прийшло одцвісти і умерти.>>>

Иван Ситар.Руська премія 2007

 
Лавреаты премії 2006 - торжествені подробностї >>>
   
 

Фелікс Кривін - дустав`им премію за то, же уд року 1955 по 1998 жив в Ужгородї и туй такоооє вучинив... а щи за ёго бесїды из пустынёв Неґев, за сентіменты и споминкы о Пудкарпатськуй Руси у повіданях, куртых діалоґах, стисканях и вершах.
НЕОБЫВАНЫЙ ОСТРОВ. Главы из повісти "Пустыня сказала"
«...Поповідам ти, пустынё, за маленькый варош на маленькуй ріцї, до котрой накрышили маленькых необываных островув. Ріка їх сануючи убтїкала, обы ся, варуй Боже, не втопили, хоть там и плытка вода. Надовколы зеленый варош, ци то зоступав из гор, ци ипен спинав ся горі, айбо так помалючкы, же видїло ся, гибы стояв фурт на містї. А быв там єден маленькый островик, акурат просто дома, што ся кличе Рафанда...-Красноє имня, -повіла пустыня.-Я бы такоє любила.Пустыня Рафанда. Красно, што? - Прошу тя, не скач ми до бесїды...»>>>
СТИСКАНЯ великых дїл до мацїцькых.
Стисканя байкы

Ворона закракала на вшиток воронячый ґаґор. Сыр вупав, а лишка го сцибрила. Де ю теперь найдеш? Напий ся за сыром воды. Што булше папулю ростваряш, то булше пропустиш.
Стисканя романа "Анна Каренина"
- Анцё, поїзд!..>>>

Фелікс Кривін.Руська премія 2006
Орація лавреата
и
книга лавреата Фелiкса Кривiна

 
 

Василь Матола - дустав`им премію за вірность русинському языку и русинськуй утцюзнині, за книгу "Русиньска молитва", за "Русиньску загадку", за поезії и прозу послїдных рокув.

Русинська загадка для діточок
Што такоє – на стовпі „Галя” ?
Угадай, брате муй, українцю.
Што такоє – у креденцу анцуг ?
Удагай, заклятый ты німцю.
Што такоє – шандарь і пендрик ?
Угадай ты, піченый мадяре.
Што такоє малинький погарчик ?
Угадай ты, мацкалю Іване.
Де в Мукачові „Красна голка” ?
Най угадать словак і чех,
А поляк най мені отвітіть
Ко такий є Валенса Лех ?

 
Де ся діла румуне границя,
Што із Луга тече у Бичків?
Презідент із якої Державы
На Говерлі пуд корча сів ?
Ко вгадав, тот зо мнов щи ся бавіть,
Ко не знає - русина йзів! …>>>

26 Марта
Русины, руські і словаки,
Румуны, ромы, мадяри і німці
На 100% нись мы українці!>>>

Василь Матолa.Руська премія 2006
Книга лавреата Василя Матолы

 
    горі  
 
Лавреаты премії 2005 - торжествені подробностї >>>
   
 

Владимир Бедзир дустав`им премію за хімерну гунцутську прозу перелома тысячолїтий: повістї "Буг ни фраїр", "Маэстро", театралный роман "Дабл-ю авать Двойник", повіданя "Самурай", "Джин", "Робиме Голівуд", "Свиня", "Херувимчикы".
Болт.
Нові Русы - портреты из повісти "Буг ни фраїр".

«...Сан Саныч Уболтаєв, циже Болт, сидїв понад водов и помывав фляшкы, фурт поправляючи сунучі ся долу окулярї. Сконцентровано наповняв кажду – буль-буль-буль – никав, як фляшка захлыцкує ся, пак вупорожняв из неї воду, назад внимаючи тоту дивоту,што шавкає воздухом. Як людство доцабало до вунайденя скла, вун нияк раз не капчав. Акурат саму тоту метаморфозу, коли пісок, что скрипит пуд ногами, раз оберне ся на прозрачноє скло. Алем як ото, же прозрачноє, ге?..

Владимир Бедзир.Руська премія 2005   
     
 

Иван Петровцій дустав`им премію за шибанські коломыйкы и ліричні русинські піснї-співанкы: "Наші співанкы" (1996), "Наші и нинаші співанкы" (1999), "Битангіські співанкы. Русинськый ерос" (2001), "Послїднї співанкы"(2003).

Молодому русинови
Ни сперед кым ни будеш ся вгыбати,
Ни уллєш свої силы в пустоту,
Кить ись валовшен до динця спuзнати
Народа свого силу й красоту.

Коломыйкы
Пізно м сночи вичиряла,
Вдавила ня лашка,
Кой узнала м, ош милому
Дала цїмборашка >>>

Прiзiдентом на пiвставкы
Хожу голый, хожу босый,
Голонный, нимытый...
Возьму голову у рукы –
Що мiнi робити?!..
Голодранцi и засранцi
Вчорашньым моментом,
Иннись усьi - комерсанты,
Авать - прiзiденты. >>>

Иван Петровций.Руська премія 2005 
Орація лавреата 2005 - відео
 
    горі  
 
Основатилі
   
 
Основатилём премії є Межинародна фундація «Руська премія”. Старатель фундації - Алєксандр Вікторович Гегальчій. Родив ся в Ужгородї 1949-го року. Року 1966 вустудовав в Ужгородї середну школу. Учив ся у Московськум авіаційнум технолоґічнум інстітутї и ёго постдіпломных студіях, у постдіпломных студіях Московського інстітута нафты и ґазу, у центрї К. Дуйсберґа у Монахіумі. Робив у Перми, Москві, Кієві, Ужгородї, Келнї, Берлинї. Хворів на театер, видїти го было на сценї театру и на плахтї кіна. Быв депутатом. Днесь жиє збулша у Празї.
   
       
     
 

А.Гегальчій: У недавнуй теперішности як совєтськый чоловік, и у добрум и у пудлїйшум смыслї того понятя, я рокы а рокы не удперав, а сїм-там и активно помагав пробам премовчати и змінити історію Пудкарпатськой Руси и єї корінных жителюв. Сяка моя и не лем моя позіція привела ид тому, же днесь туй трафили на границю занику русинськый и руськый языкы, не маюча пары култура невеликого унікатного сообщества в центрї Европы. Неважно, же Пудкарпатська Русь не существує юрідично, она пробыват у сердцях многых тысяч людий, юй ладно и в віртуалнум просторї всесвітной сїти. Кедь людство журит ся за ґрупкы заникаючых туленюв авадь бузькув, та дако мусит ся постарати и о сохраненя загроженой културы. Про мене настав час даяк ся розраховати из довгом. Напримір, зорґанізовавши Руську премію. Премія щи лем ся родила. Єї історія – у будучности. >>>

Храм.Буковцёво.Подкарпатська Русь
 
       
       
       
       
       
       
       
       
  Форум
[ ОВ ] Руська премія 16-12-05 12:30 ""Кулько гроший дустане лавреат?"
- А. Ґеґальчій: На жаль... кусчок менше ги Нобелув...>>>
   
       
  Віртуална Пудкарпатська Русь
Лінкы на русинські, руські, украинські, словацькі, мадярські и америцькі літературні и публицістичні сайты >>>
   
   
горі
 
     
       
 
Де є сесь сайт:
Закарпатський
рейтинг